Гострий лімфобластний лейкоз

Причини розвитку лімфорбласничного лейкозу

Захворювання є одним з найчастіших злоякісних захворювань у дітей до 18-ти років та є основною причиною смертності в дитячій онкологічній. Пік захворюваності 2-5 років. Має гострий перебіг та характеризується здатність швидко призводити до летального випадку. 

Гострий лімфобластний лейкоз поділяється на декілька підвидів:

• Т-клітинний
• В-клітинний
• про- та пре-В-клітинний
• про- та пре-Т-клітинний
• Т-клітинний лейкоз
• лімфома Беркітта.

Серед причин виникнення гострого лімфобластного лейкозу виділяють вплив радіації, інших зовнішніх канцерогенів, генетичні мутації та інші теорії. Точного підтвердження причини виникнення даного захворювання, на сьогоднішній день, немає.

Симптоми та діагностика

Клінічна картина гострого лімфобластного лейкозу досить специфічна. В процесі наростання симптомів та прогресування захворювання, хворий відчуває періодичну слабкість, запаморочення, підвищену кровоточивість, синці та втрату ваги.

Основними ж симптомами гострого лімфобластного лейкозу є:

• кровотечі, зовнішні та внутрішні, які важко зупинити
• різка втрата ваги, блідість шкірних покривів, апатія та знесилення
• інфекційні, вірусні та бактеріальні ускладнення
• біль в кістках та суглобах
• рідше — ураження центральної нервової системи (ЦНС) 
• Т-клітинні процеси часто характеризуються ураженнями шкіри.

Дані симптоми можуть виникати одночасно, або проявляються поодинці. Основна відмінність гострого лейкозу від хронічного — різке, критичне погіршення стану, яке потребує негайного лікування.

До основних методів діагностики відносяться:

• загальний та розгорнутий аналіз крові
• біопсія кісткового мозку з підрахунком мієлограми
• визначення фенотипу шляхом проточної цитометрії
• цитогенетичні та молекулярні дослідження

Додатково (за показаннями):

• УЗД тимуса та середостіння;
• Комп'ютерна томографія (КТ) всіх відділів;
• Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-КТ) проводиться за висновками медичного консиліуму;
• люмбальна пункція проводиться для діагностики ураження ЦНС.

Лікування

Лікування складається з декількох етапів та спрямоване на підготовку пацієнта до трансплантації кісткового мозку:

• Підготовча терапія — направлена на зменшення маси пухлини.
• Індукція ремісії — досягнення ремісії та нормалізація показників крові. 
• Консолідація ремісії — стабілізація ремісії. 

Далі, з метою зниження ризику рецидиву, можна використати дві схеми: підтримуюча хіміотерапія, або трансплантація кісткового мозку. 

Шлях, яким йде пацієнт після консолідації, обирається лікуючим лікарем і базується на особливостях пацієнта та його захворювання.

Для реалізації всіх етапів лікування, використовують стандартні міжнародні протоколи лікування гострих лімфобластних лейкозів. До складу протоколів включені ефективні хіміопрепарати та симптоматичні засоби, які здатні усунути пухлину та її прояви. 

Використовують гормональні препарати, протипухлинні засоби та цитостатики. Хіміотерапія проводиться одразу декількома препаратами.

Під час хіміотерапії, незалежно від наявності ураження ЦНС, проводиться профілактика такого ураження, шляхом введення цитостатиків в спинномозковий простір.