Цукровий діабет

Зміни в людській поведінці та способу життя за минуле століття привели до драматичного збільшення в поширеності цукрового діабету у всьому світі.

Захворюваність на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) на цей час набула епідемічного характеру, і від даної хвороби страждають близько 200 мільйонів мешканців планети. В Україні зареєстровано хворих на діабет 1,3 млн., і стільки ж людей, на думку фахівців, все ще перебувають з не встановленим діагнозом.

За своєю природою ЦД2 належить до багатофакторних патологій. У його генезі важливу роль відіграють генетична схильність та чинники довкілля, які індукують порушення функції бета-клітин і втрату чутливості тканин до інсуліну (інсулінорезистентність). Проте причини виникнення цих дефектів та їх зв’язок між собою у процесі розвитку діабету остаточно не визначені та є предметом неперервних дискусій.

У формуванні інсулінорезистентного синдрому значне місце посідає ожиріння. Практично більш ніж 80% хворих на ЦД2 страждають від огрядності, а наявність ожиріння представляє підвищений ризик розвитку даної патології.

Даний факт набуває особливого значення з огляду і на епідемічний характер розповсюдження ожиріння на планеті. Окрім відомої асоціації ожиріння з ЦД2, огрядність пов’язана також із високим ризиком розвитку ряду інших патологій, зокрема, захворювань серцево-судинної системи, атеросклерозу, дисліпідемії, гіпертензії, порушень толерантності до глюкози та гіперкоагуляції.

Симптоми цукрового діабету:

сухість у роті,
відчуття спраги,
різке збільшення об'єму виділення сечі за добу,
схуднення або збільшення ваги тіла,
сухість шкіри та свербіж шкіри, погане загоєння ран, порізів.

По мірі розвитку цукрового діабету виникають ускладнення

ураження серцево-судинної системи
ураження очей
нирок
судин нижніх кінцівок, які призводять до ампутацій

У пацієнтів з ЦД2 на початку захворювання його протікання малосимптомне.

Класичні ознаки ЦД2 – полідепсія, поліурія, свербіж шкіри, підвищена втомлюваність, які дозволяють діагностувати діабет спостерігаються все рідше. Необхідно звертати увагу на такі симптоми, як часті інфекційні захворювання, погане загоєння ран та інші ушкодження шкіри, схильність до нагноєння, порушення сну, дратівливість, депресії. Іноді маніфестації ЦД2 передують прояви серцево-судинних захворювань – ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, ураження периферичних судин.

У пацієнтів більш старшої вікової групи (старше 65 років) часто спостерігається взагалі безсимптомне протікання ЦД2 (50%), скарги, як правило неспецифічні, а в клінічних проявах спостерігаються ознаки супутньої патології. Тому важливою складовою є профілактичне вимірювання рівня цукру у крові, для ранішнього виявлення цукрового діабету. Особливо у пацієнтів з надлишковою масою тіла та хворих у яких обтяжений сімейний анамнез за цукрового діабету.

Діагностика цукрового діабету дуже легка. Перш за все потрібно здати аналіз крові на цукор натщесерце. Іноді проводиться тест толерантності до глюкози. Щоб підтвердити діагноз необхідно дослідити аналіз сечі на цукор та ацетон, аналіз крові на глікозильований гемоглобін, С-пептид.

Глікемія натщесерце більш 6,1 ммоль/л в капілярній крові, більш 7,0 ммоль/л у венозній плазмі ( після 8-14 годин нічного голодування). Глікемія через 2 години після їжі більше 11,1 ммоль/л, глікемія при випадковому вимірюванні більше 11,1 ммоль/л, глікозильований гемоглобін більш 6.5%.

Основним завданням лікування хворих на ЦД є модифікація способу життя, яка включає дотримання дієти (виключення легкозасвоєних вуглеводів та обмеження вживання жирів тваринного походження), дозовані фізичні навантаження, навчання хворого та самоконтроль рівня цукру у крові, застосування цукрознижуючих препаратів за призначенням лікаря.

Читати інші статті