Целіакія: не ігноруй розлади травлення!

Целіакія належить до аутоімунного захворювання, що часто має спадковий характер. Воно спричинене непереносимістю глютену, яке призводить до запалення слизової оболонки тонкого кишківника, атрофії її ворсинок, і, як наслідок, порушення процесу всмоктування їжі. «Аутоімунне» означає, що імунна система людини починає атакувати власний організм, сприймаючи його або щось у ньому «небезпечним агентом», з яким необхідно боротися. У випадку з целіакією перетравлення глютену, який міститься у борошняних виробах, запускає ланцюжок біологічних подій, який змушує імунні клітини атакувати слизову тонкої кишки, руйнуючи її будову і, відповідно, порушуючи її функцію всмоктування. Типової клінічної картини целіакії немає: хвороба може протікати до певної міри і безсимптомно, і з помірною нерегулярною діареєю та дискомфортом у животі, або проявлятися важкими розладами.

Остаточний діагноз встановлюється за допомогою серологічних маркерів та біопсії тонкої кишки, що демонструє характерні патологічні зміни ворсинок слизової, яка зникає при повторній діагностиці після дотримання суворої безглютенової дієти.

Симптоми та ознаки целіакії

Перші ознаки целіакії можуть з'явитися у дитинстві після введення в раціон каш.

У дітей спостерігається затримка розвитку, апатія, анорексія, блідість, загальна гіпотонія, здуття живота та виснаження м’язів, м'який, жирний, об'ємний кал, глинистого кольору. В старшому віці діти можуть мати анемію та затримку росту.

У дорослих хвороба найчастіше викликає млявість, слабкість, анорексію. Легка періодична діарея іноді є основним симптомом або пацієнти втрачають вагу.

До 10% пацієнтів, і дітей, і дорослих, мають прояви герпетиформного дерматиту - сильний сверблячий висип у вигляді пухирців, який симетрично розподіляється на розгинальних ділянках ліктів, колін, сідниць, плечей і шкіри голови. Цей висип може бути прямою реакцією на їжу з високим вмістом глютену.

На целіакію можуть вказувати перелічені нижче симптоми, які повторюються часто:

Розлади травлення: здуття, діарея, запор, нудота, блювання
Запалення рота, язика: виразки в роті та заїди
Сверблячі висипання на шкірі
Зміна кольору зубів або втрата емалі
Болі у суглобах, стоншення кісток, переломи
Втомлюваність, дратівливість, порушення уваги
Безпричинна втрата ваги, анемія не викликана кровотечою
Поколювання та оніміння м'язів
Надмірна жирність калу (об'ємний і погано змивається, глинистого кольору)

Діагностика целіакії

Целіакію підозрюють клінічно, тобто за симптомами, та за відхиленнями у лабораторних показниках, які вказують на порушення всмоктувальної функції кишківника. Пацієнтів із дефіцитом заліза без явної шлунково-кишкової кровотечі, а також тих, у кого серед родичів діагностовано хворобу, необхідно обстежувати на целіакію. Часто виникають інші відхилення лабораторних показників, і їх слід шукати. До них відносяться, крім згаданої залізодефіцитної анемії, також фолієводефіцитна анемія; низький вміст альбуміну, кальцію, калію та натрію; а також підвищення рівня лужної фосфатази та протромбінового часу.

Обстеження, які повинен пройти пацієнт для встановлення остаточного діагнозу, - це серологічна лабораторна діагностика та біопсія тонкої кишки.

Серологічні маркери, досліджуються аналізом крові на антитіла проти тканинної трансглутамінази (tTG) та антиендомізіальні антитіла (EMA — антитіла проти кишкового білка сполучної тканини), вони мають чутливість і специфічність > 90 %.

Якщо будь-який із тестів позитивний, пацієнту слід зробити діагностичну біопсію тонкої кишки. Якщо обидва результати негативні, целіакія вкрай малоймовірна.

Обидва вказані антитіла знижують титр у пацієнтів, які дотримуються безглютенової дієти, і тому корисні для моніторингу дотримання дієти. Усім пацієнтам, що дотримуються безглютенової дієти необхідно проходити діагностичні серологічні дослідження для контролю захворювання.

Призначити відповідні аналізи повинен лікар-гастроентеролог.

Чим небезпечна целіакія

Окрім погіршення стану здоров'я та порушення функцій шлунково-кишкового тракту, описаних у симптомах целіакії, хвороба небезпечна своїми ускладненнями:

рефрактерною формою (тобто такою, що не піддається лікуванню, і частота її проявів та тяжкість перебігу неможливо контролювати)
переходом у колагенову спру - патологією слизової тонкого кишківника, при якій повністю атрофуються його ворсинки, що спричиняє кишкові лімфоми та перфорації кишки.
кишковими лімфомами, зазвичай проявляють після 20-40 років захворювання за відсутності лікування.

Важливо! Дотримання безглютенової дієти може істотно знизити ризик розвитку раку. Якщо у пацієнтів, які протягом тривалого часу добре почувалися на безглютеновій дієті, знову виникають симптоми целіакії, лікарі проводять ендоскопію верхнього відділу тонкої кишки з біопсією та/або капсульну ендоскопію, щоб перевірити наявність ознак лімфоми кишківника.

Лікування целіакії

Сувора безглютенова дієта. Це означає повне виключення продуктів, які містять пшеницю, жито, ячмінь. Пацієнту потрібно розробити детальний список продуктів, яких слід уникати, перевіряючи, в першу чергу, комерційні готові напівфабрикати, соуси, напої. В Україні є групи та спільноти, які об'єднують пацієнтів або батьків дітей з целіакією, дієтологів та гастроентерологів. Приєднуючись до спільноти, ви отримуєте цінний досвід людей з такою ж проблемою, доступ до переліку продуктів, рецептів, назв брендів, які випускають безглютенові продукти тощо. Все це може допомогти скласти необхідну дієту та дотримуватися правил харчування, безпечних для вас.

Важливо пам'ятати, що реакція на безглютенову дієту зазвичай швидка, вже через 1-2 тижні зникають симптоми. Водночас, споживання навіть невеликої кількості їжі, що містить глютен, може спровокувати рецидив.

Вживання добавок та вітамінів для заміни будь-яких серйозних дефіцитів. При неважких проявах захворювання цей крок може бути зайвим. При серйозних розладах, як правило дорослим, прописуються додатково пероральний прийом сульфату заліза, фолієвої кислоти, добавки кальцію та полівітаміни. Такі приписи зазвичай надає гастроентеролог та дієтолог після ретельного лабораторного обстеження пацієнта. У вкрай складних випадках целіакії у дітей можливе тимчасове парентальне харчування для повної відпочинки кишківника та усунення важких проявів целіакії.

Контроль захворювання

Зменшення симптомів і поліпшення морфології тонкої кишки супроводжується зниженням титрів антитіл до тканинної трансглутамінази та антиендомізіальних антитіл. Тож пацієнтам важливо перевіряти серологічні маркери, щоб переконатися в ефективності дієти.

Для контролю діагнозу та перебігу захворювання призначається повторна біопсія тонкої кишки через 3-6 місяців від початку дієти.

Якщо аномалії зберігаються, слід розглянути інші причини атрофії ворсинок (наприклад, лімфому). Також, якщо пацієнт погано реагує на відмову від глютену, то або діагноз неправильний, або захворювання стало рефрактерним, що вимагатиме гормонального контролю над симптомами проявів целіакії.

До кого звернутися

Запідозрити целіакію може сімейний лікар, терапевт чи педіатр, якщо це маленький пацієнт. Остаточний діагноз ставить гастроентеролог на підставі проведеного обстеження та вивчення результатів аналізів, в тому числі в динаміці, після призначеного лікування.

Не зволікайте з візитом до лікаря, якщо у вас чи у ваших рідних є симптоми описані у статті.

Читати інші статті