Діагностика анемії

Вивчення мазку периферичної крові є вкрай необхідним при діагностиці анемій. Рівень ретикулоцитів – клітин-попередників еритроцитів – є обов`язковим для диференціальної діагностики анемій, оскільки його підвищення є характерним для хронічної крововтрати або гемолізу, а нормальний чи знижений рівень свідчить про порушення продукції еритроцитів. У випадках рефрактерної анемії, тобто такої, що має несприятливий стійкий характер, може бути показана пункція кісткового мозку.

Таким чином, уточнення діагнозу анемії передбачає наступні кроки:

1. Детальний анамнез та фізикальне дослідження

2. Повний аналіз крові (для уточнення, чи є анемія ізольованою патологією, чи частиною мультилінійного порушення)

3. Визначення морфологічних характеристик анемії на базі мазку крові, а саме показника середнього об`єму еритроцитів (MCV)

4. За необхідності проводиться аспірація кісткового мозку для вивчення морфології всіх ліній кровотворення, щоб виключити патологію кісткового мозку

5. Визначення за допомогою додаткових тестів можливої причини анемії: вірусологічні дослідження (наприклад, аналіз на ВІЛ або інші), біохімія крові (білірубін, сечовина та креатини), імунологічні дослідження (антиеритроцитарні антитіла), гормони щитовидної залози, дослідження калу на яйця гельмінтів, непомітні крововтрати.

Залізодефіцитна анемія (ЗДА)

Серед різних видів анемії розрізняють залізодефіцитну, тобто такий патологічний стан, при яком порушується синтез гемоглобіну та утворення еритроцитів внаслідок дефіциту в організмі заліза (Fe). Дефіцит заліза є найбільш поширеним у світі порушенням, пов’язаним із незадовільним станом харчування (як його нестача, так і надлишок) і найчастіше реєструється у ранньому дитячому віці та у підлітків.

Перший пік захворювання на ЗДА визначається з другої половини першого року життя до 3 років і пов`язаний одночасно з рядом чинників, а саме:

• швидким зростанням дитини та виснаженням вроджених запасів заліза
• низьким рівнем заліза в продуктах харчування
• порушенням всмоктування заліза внаслідок захворювань шлунково-кишкового тракту

Другий пік захворюваності на ЗДА спостерігається у підлітків внаслідок швидкого зростання та недостатнього вмісту заліза в продуктах, що споживаються, у дівчат це ще посилюється внаслідок менструальних крововтрат.

!! У новонародженої дитини запаси заліза становлять 75 мг/кг. При відсутності заліза в продуктах харчування або при крововтраті запас заліза , що мав місце при народженні, буде виснажений до 6-місячного віку у доношеної дитини та до 3-4 місячного віку у недоношеної. Дуже важливо вчасно вводити прикорми, тому що і грудне, і коров`яче молоко мають низький вміст заліза. Однак діти, що перебувають на грудному вигодовування, знаходяться в кращому становищі, ніж діти, які споживають коров’яче молоко: всмоктування травною системою грубного молока знаходиться на рівні 49%, тоді як при споживанні коров’ячого лише 10%.

У віці 9 місяців педіатри рекомендують робити плановий аналіз крові дитині для виявлення саме залізодефіцитної анемії (так званий скринінг анемії) .

Недостатність заліза є системним захворюванням, тобто таким, що залучає багато органів і систем, і не є виключно гематологічним порушенням. Так, дефіцит заліза негативно впливає на:

• шлунково-кишковий тракт ( ЗДА призводить до зниження апетиту, змін язика, зниження кислотності шлунку, кровоточивості слизової ШКТ, порушення всмоктування їжі)
• центральну нервову систему (веде до збудження, слабкості, затримки моторного та психічного розвитку, зниження уваги, зниження здатності до навчання)
• серцево-судинну систему (підвищення показника серцевого викиду та інших індексів, гіпертрофія міокарду)
• скелетно-м`язову систему 

Після встановлення діагнозу ЗДА призначаються препарати заліза у вигляді крапель, сиропів або таблеток. Важливо спостерігати за відповіддю організму на призначені препарати заліза. Так, на 7-10 день від початку вживання заліза в адекватній дозі відмічається значне підвищення рівня ретикулоцитів крові (ретикулоцитарна криза) з наступним покращенням рівня гемоглобіну. В залежності від рівня дефіциту заліза курс лікування може бути 3-6 міс. Необхідно також включати в раціон дитини продукти, багаті на залізо (наприклад, шпинат, бобові, гарбузове насіння, морська капуста, кунжут, каші).