Дисплазія кульшових суглобів

Причини розвитку дисплазії кульшових суглобів

Дисплазія може бути вродженою або набутою. Проте у переважній більшості випадків, якщо виключити травму або дегенеративні зміни старшого віку, то так звана «набута» дисплазія – це радше прогресування недіагностованої або прихованої форми захворювання, що виникла ще у дитинстві. Її розвитку можуть сприяти:

• неправильне сповивання дитини
• порушення м’язового тонусу
• малорухливість

Вроджена дисплазія або дисплазія кульшових суглобів у новонароджених та немовлят завжди є наслідком біологічних чинників:

• Гормональні впливи гормонів матері під час вагітності;
• Неправильне положення плоду, при якому кульшовий суглоб затиснений;
• Маловоддя під час вагітності, що обмежує рух плода;
• Генетична спадковість.

Медичний факт: дисплазія кульшових суглобів частіше трапляється у дівчаток та при тазовому передлежанні плоду.

Симптоми дисплазії кульшового суглоба

Дисплазію часто виявляють у немовлят при профілактичних оглядах у дитячого ортопеда-травматолога або педіатра. І це найкращий варіант: що раніше вона діагностована, то кращий прогноз лікування та профілактики ускладнення захворювання суглоба.

Як розпізнати дисплазію кульшового суглоба у немовляти

Зверніть увагу: якщо ви спостерігаєте у дитини хоча б один із наведених симптомів, зверніться до дитячого ортопеда для ретельної апаратної діагностики дисплазії:

• не однакові шкірні складки на сідничках або стегнах дитини. Це стосується кількості складок, їхньої довжини, глибини, або ж висоти розташування.
• нерівна довжина ніжок.
• різна активність ніжки. Уражена ніжка буде млявою, дитина рідше нею рухає або ніжка затримується у положенні повернутому в середину. 
• обмеження при відведенні стегон. Згинаючи ніжки у колінках та розводячи ніжки в сторони, одна ніжка рухається гірше. дитина може плакати або не давати повернути ніжки при такій вправі, скоріше за все, їй боляче, і це ознака порушення суглоба.
• клацання при рухах у стегні. Цей симптом найпевніше помітний при вправі, описаній вище.

При клінічному огляді враховується той факт, що у багатьох новонароджених із нормальним кульшовим суглобом проявляється певна розхитаність суглобів через в'ялість дитячих зв'язок, а при сильно деформованих суглобах, вони навпаки можуть здаватися стабільними. Саме з цієї причини, профілактичний огляд та скринінг кульшових суглобів потрібно повторювати протягом першого року життя дитини. 

Коли і як часто приходити на огляд, описано на сторінці «Дитячий ортопед-травматолог».

Які симптоми дисплазії у підлітковому або дорослому віці

Не вилікувана у ранньому дитинстві дисплазія кульшового суглоба завжди має наслідки в старшому віці. Найчастіше вже у підлітковому віці з’являються:

• Біль у стегні або ж у кульшовому суглобі, м’язах навколо нього, а часом у коліні. Хронічно або при фізичному навантаженні. Біль може з’являтися при розведенні ніг, присіданні чи сидінні «по-турецьки».
• Кульгавість або порушення ходи. Наприклад, рух стопи під кутом при виведенні ноги вперед.
• Порушення постави та різна висота положення тазу, вкорочення кінцівки.
• Обмеженість руху суглоба, відповідно по-різному сформований м’язовий апарат однієї ноги та тулуба, порушення тонусу м’язів спини та ноги.

У старшому віці дисплазія кульшового суглоба часто розвивається у ранній коксартроз – дегенеративне захворювання, що є поступовим руйнуванням суглоба. Це ускладнення загрожує інвалідизації та необхідності заміни суглоба протезом.

Діагностика дисплазії кульшових суглобів

Поставити діагноз може лише лікар-ортопед. Спочатку він проводить огляд, тести на рухливість, дивиться на механіку руху суглоба. За ознак порушення руху або тонусу м’язів, призначається апаратна діагностика – УЗД кульшових суглобів або рентген. 

• УЗД кульшових суглобів достатньо інформативний до 6 місяців, дозволяє побачити хрящову тканину. Діткам до 3-х місяців УЗД рекомендований і без симптомів. Такий ранній скринінг – це найбільш рання і бажана діагностика.
• Рентген кульшового суглоба призначають після 6-х місяців, позаяк кісткова тканина вже сформована. Рентген покаже положення голівки стегнової кістки та глибину вертлюжної западини – загалом визначить, чи є порушення, і яка його ступінь.

Якщо дитині діагностовано ДКС, то зазначається ступінь дисплазії, що однозначно впливає на метод лікування.

• 1 ступінь дисплазії – перехідний стан;
• 2 ступінь – передвивих стегна. Форма западини змінена, але головка стегна лишається всередині;
• 3 ступінь – підвивих стегна. Головка стегна зміщена, але не вийшла за межі суглоба.

Чому потрібна повторна або регулярна діагностика

• 1. Суглоби немовляти ще дозрівають. УЗ-дослідження показує їхній стан на момент обстеження дитини. Неправильне сповивання, гіпертонус, затримки моторного розвитку можуть вплинути на їхнє формування після «нормального» УЗД. Регулярний огляд дозволяє бачити розвиток дитини в динаміці, в особливо вразливий для формування кісток період.
• 2. Легка форма дисплазії може бути непомітною на ранньому УЗД, особливо якщо обстеження проводиться не в оптимальній позиції. Тому не варто втрачати пильність до симптомів або ігнорувати інші планові візити, якщо перше УЗД кульшових суглобів дитини не виявило дисплазії.
• 4. Якщо дитині поставили діагноз ДКС, і ви пройшли курси лікування, повторні регулярні огляди необхідні для контролю результатів лікування.

Лікування дисплазії та прогноз

Підхід до лікування дисплазії кульшових суглобів у дітей суттєво залежить від віку, в якому її було виявлено. Чим раніше – тим м’якіші методи та кращий прогноз: більшість діток повністю відновлюють функцію суглобів без наслідків у старшому віці.

Лікування дисплазії у немовлят 0–6 місяців:

• Широке або вільне сповивання: дозволяє ніжкам бути у природному положенні «жабки»;
• Профілактичні масаж та лікувальна фізкультура (ЛФК): стимулюють формування вертлюжної западини та правильний розвиток суглоба, зміцнюють м’язи для стабілізації суглобів;
• Ортопедичні пристрої: штанці/подушка Фрейка, стременці Павлика утримують ніжки у розведеному положенні. Шина Віленського дозволяє поступово збільшувати ширину розведення ніжок до заданого положення. 

Лікар призначає найбільш відповідний діагнозу та термінам лікування метод, можливо поєднуючи декілька з них. В період до 6 місяців найвищий шанс одужання без наслідків, а саме лікування не обтяжливе для дитини.

Лікування дисплазії у дитини 6-18 місяців:

У дитини в цьому віці формуються уміння сидіти, повзати, ходити, тому лікування ускладнюється з цих причини, водночас сповільнюючи розвиток цих навичок. Призначаються:

• Більш жорсткі ортопедичні фіксатори та ортези. В окремих випадках складної дисплазії, після вправляння суглоба, можлива гіпсова іммобілізація.
• ЛФК та фізіотерапія застосовуються як допоміжні терапії для підсилення дії ортопедичних засобів. Вони виконуються лише під контролем лікаря-реабілітолога або дитячого ортопеда.

Лікування кульшових суглобів дітям старше 18 місяців:

Після 1,5 річного віку діагностика дисплазії кульшових суглобів вважається пізньою. Консервативне лікування можливе, якщо:

• зберігається гнучкість суглоба і голівку стегнової кістки можливо вправити без хірургічного втручання;
• якщо немає повного вивиху, а спостерігається лише підвивих або нестабільність суглоба;
• якщо не сформувався «патологічний суглоб», тобто фізіологічно змінений кульшовий суглоб;

Консервативне лікування потребує високої мотивації батьків. Постійне носіння ортезів, обов’язкові ЛФК, фізіотерапії та контрольні огляди вимагають і терпіння, і терпимості, адже приносять дитині дискомфорт. 

У дітей після 18 місяців консервативне лікування дисплазії кульшових суглобів може тривати від 3 до 9 місяців, залежно від ступеня дисплазії, гнучкості суглоба та дотримання режиму носіння ортезів. Однак у цьому віці воно може також не мати терапевтичного тривалого ефекту.

Хірургічні операції при дисплазії кульшових суглобів

Якщо ступінь дисплазії, стан суглоба або індивідуальна відповідь на консервативне лікування вимагають хірургічного втручання, то дисплазія лікується:

• відкритим (таким, що передбачає розтин) вправлянням суглоба;
• остеотомією для корекції кісткових структур;
• реконструктивною операцією для формування нової западини та відновлення зв’язок.

У разі хірургічного втручання (наприклад, остеотомії або відкритого вправляння) період іммобілізації становить до 3 місяців, після чого слідує реабілітація протягом 6–12 місяців, включаючи ЛФК, фізіотерапію та регулярні огляди.

Який прогноз лікування після 18 місяців

За умови своєчасного втручання та дотримання рекомендацій, у більшості дітей досягається стабільний та функціональний стан суглоба. Однак зберігається ризик розвитку раннього коксартрозу, особливо при пізньому початку лікування або складних формах дисплазії.

Порада батькам

В перші місяці життя можна запобігти дисплазії або легко виправити її. Для цього необхідно:

• Провести перший скринінг – узд кульшових суглобів, бажано у 4-6 тижнів від народження;
• Проводити огляд дитини у ортопеда згідно з графіком профілактичних оглядів;
• Дотримуватися правильного догляду новонародженого: 
• не пеленати ніжки, щоб вони розправлялися жабкою;
• щоденно виконувати домашню фізкультуру та масаж із заданими рухами ніжок;
• часто викладати дитину на животик з розведенням ніг, носити у слінгу чи рюкзаку обличчям до себе розводячи дитині ніжки;
• пильнувати симптоми дисплазії, гіпертонус або гіпотонус м’язів та не зволікати з візитами до ортопеда, за менших підозр. 

Якщо ви «пропустили» дисплазію, дитина має кульгавість, біль, неправильну поставу, обмеженість руху ноги або обох ніг – не ігноруйте проблему!

Навіть складане лікування у дитинстві краще за наслідки, які дитина матиме у дорослому віці:

• Хронічний, щоденний біль та обмежений рух;
• Порушення ходи, вторинна деформація хребта, перенапруження колінних та гомілковоступневих суглобів;
• Укорочення однієї кінцівки;
• Зношення тканини суглоба та необхідність його протезування;
• Вивих стегна – стан, що абсолютно виключає можливість руху і потребує негайної медичної допомоги та іммобілізації.